Ярослав Смаль - Твій погляд

Я іду крізь світанки туманні,
Я іду поміж тіней й вогню.
Щось шепоче мені на світанні,
Що знайду свою правду в бою.
Я іду крізь безмовні тривоги,
Я іду, хоч тріпоче душа.
І ведуть мене тихі дороги,
Там де ти, мов зірка, зійшла.
Твій погляд, мене він манить,
Коли далеко – моє серце ранить,
Твій дотик, він душу крає,
Коли ти поруч, нам не треба раю.
Я навчився мовчати у зливах,
Де слова розчинялись, мов дим.
Ти приходиш у сни мовчазлива,
Залишаєш тепло між рядків.
Я тримаюсь за спогад і віру,
Що не згасне вогонь наш до тла,
Бо кохання — дає мені силу
Це дорога, що нас зберегла.
Хай ламають вітри мої крила,
Піднімусь, доки серце живе.
Ти є так неймовірно красива,
І ведеш мене крізь темне все.
Ми разом, знаю станем сильніше,
Загоряться вогні вдалині —
Я знайду тебе там серед тиші,
Бо ти — світло у кожному дні.