Марія Бурмака - Шоколад

Як заповільнене кіно
Стихають тіні за вікном
І запах кави з молоком...
Світанок у моїй руці
В тумані, наче в молоці,
Лиш ти і я на світі цім.
Якби не знати взагалі,
Що відбувається, коли
В мені розтоплюється лід...
Слова навмисно загублю,
Бо ще повірити боюсь,
Що, може, я тебе люблю.
Це не тільки шоколад,
Смак ванілі на губах,
Це, коли уже не можеш
Повернутися назад.