VOYTYA - ЗАНОСИТЬ

Я короткими шляхами шукаю лиш тебе.
Ти тікаєш і не знаєш, що я у тебе є.
Як побачу погляд твій — так і носиться душа,
І рветься назавжди моє життя.
Мене заносить, коли про тебе знов подумав я.
Як згадую руки і твої солодкі, неземні вуста.
Мене надихаєш бігти за тобою ще десятки літ,
Але ти завжди тікаєш, і наздогнати я не міг.
День за ніч давно плутаю,
І я не сплю вже рік.
У вікнах тебе шукаю, на вулицях своїх.
Де ти? Що з тобою?
Ну а хто зі мною? І я не можу підійти —
Мене тримає біль, що я не треба їй.
Мене заносить, коли про тебе знов подумав я.
Як згадую руки і твої солодкі, неземні вуста.
Мене надихаєш бігти за тобою ще десятки літ,
Але ти завжди тікаєш, і наздогнати я не міг.